Величезний стрибок у галузі інформаційних технологій не лише вивів нас на якісно інший рівень спілкування, а й спричинив певні негативні наслідки. Коли після століть інформаційного голоду раптово з'явилося безперебійне джерело інформації, люди почали споживати її в кількостях, що значно перевищують можливості її усвідомити. Всезнаючий, всесвітній та безлімітний інтернет привів до того, що спочатку ми наситилися інформацією, а потім перейшли до ожиріння та отримали так зване інформаційне перевантаження.

‍

Інформаційне перевантаження- нездатність (неможливість) обробляти інформацію в обсязі, що надходить.

Ознаки: виперестаєте структурувати інформацію, завжди бажаєте з кимось нею поділитися,відчуваєте погіршення пам'яті.

І, як і будь-яке ожиріння, це стало призводити до проблем зі здоров'ям. Від кількості можливостей, що звалилися на нас, ми все швидше втрачаємо здатність справлятися з обсягами, які отримуємо щодня. Бажаючи споживати якнайбільше, ми читаємо, але не вникаємо в суть, дивимося, але не бачимо, слухаємо, але не чуємо, «їмо», але не «перетравлюємо». У результаті – знижується працездатність, якість роботи, та й самопочуття загалом. У прагненні не опустити нічого актуального, взяти участь у дискусіях, дізнатися про всі сьогоднішні новини, ми опиняємося у владі інформаційного стресу.

‍

Інформаційний стрес – це незрозумілий страх упустити інформацію будь-якого ступеня важливості.

Ознаки: ви відчуваєте підвищену тривожність, порушення концентрації, при необхідності бути офлайн відчуваєте нездужання на фізичному рівні.

Будучи активними інтернет-користувачами, ми самі залучаємо себе до замкнутого циклу споживання інформації, який щодня загрожує перетворитися на снігову кулю. Ми так звикли, що інтернет заощаджує нам час пошуку інформації, що дозволяємо собі витрачати нібито заощаджений час на пошуки зовсім непотрібної, а часом надмірної інформації. Поспішаючи не прогавити нічого, ми «прогортуємо»терабайти інформації, не структуруючи її і не піддаючи логічним операціям. Звідси розвивається ще один ефект – кліповість мислення – нездатність сприймати текст обсягом понад 5-10 рядків та відео довжиною понад 5 хвилин. Соцмережі, що складаються з фотографій, 140 знаків твітера, текст, інтегрований у саму картинку та інфографіка замість повноцінного тексту – на цьому базується сьогоднішній інформаційний потік. Ми огорнуті інформаційним смогом, у якому хаотично кидаємося від одних силуетів до інших, намагаючись знайти потрібні, не загубитися в натовпі та вийти у підсумку на потрібну стежку.

‍

Інформаційний смог – це концентрований обсяг інформації будь-якого характеру, що оточує нас із різних джерел – інтернет, телебачення, радіо тощо.

Інформаційні технології, покликані полегшити нашу роботу та життя загалом, не дають повноцінно виконувати необхідні справи. Особливо це помітно по офісних працівниках, які в основному піддані «ефекту кулера». Обговорення вчорашнього матчу, серіалу, провалу кандидата на виборах - некомпетентність хоча б в одній із цих тем викликають у співробітників напади інформаційної ядухи.

‍

Інформаційна ядуха – це реакція на обсяг інформації будь-якого характеру з різних джерел, щорегулярно збільшується.

Ознаки: ви розпорошені, відсуваєте роботу на задній план, постійно перевіряєте соцмережі та інші джерела інформації.

‍

Отже, як із цього вибратися, а ще краще – як цього уникнути?

Вам як особистості

Насамперед – самоконтроль. І починається він з усвідомлення того, що ваш, особисто ваш світ не перевернеться, якщо про результати Євробачення, виборів президента Уругваю та новий тринадцятий знак Зодіаку ви дізнаєтеся на три години пізніше. Зате за ці три години ви погуляєте з сім'єю у парку, сконцентруєтеся перед завтрашнім робочим днем ​​та зберете валізу для відрядження.

Не читайте новини на шкоду сну, їжі чи спорту. Повноцінний відпочинок та здоров'я набагато важливіше, ніж перемога збірної на Олімпіаді чи презентація iPhone 14. Дозвольте собі обмежити потік інформації – потрібна все однодістанеться вас так чи інакше.

‍

Вам як співробітнику

Проведіть кореляцію між часом, який ви віддаєте на поглинання інформації та безпосередньою вигодою від цієї інформації. Інакше кажучи, навчіться фільтрувати відвідувані вами сегменти інформації.

Встановіть собі ліміт на кількість вхідної інформації на день. А перш ніж поділитися інформацією, почніть із вступної "Давайте обговоримо..." або"Давайте проговоримо" - можливо, ви переконаєтеся, що не кожен момент часу підходить для цього.

Абстрагуйтеся від обговорень та інформаційного шуму навколо вас. Вам необов'язково братиучасть у кожній розмові. Найоптимальніша, зручна та правильна "шпаргалка" для обмеження інформаційного навантаження - ваш власний "to do list" та регламенти часу за типами активності. Просто слідуйте їм - і ви здивуєтеся, наскільки насправді неважко не потрапити під інформаційне цунамі, просто перебуваючи на березі.

‍

Вам як керівнику

Ваші співробітники повинні знати, що на зустріч із вами їм потрібно приходити підготовленими, з питаннями чи завданнями на тему. Бесіди на абстрактні теми - той же інформаційний смог, в якому тонуть нагальні питання, плани на день та ваш час. До того ж співробітники повинні бути готові до того, що відповіді нанизку питань їм доведеться шукати самим, а не відволікати вас при перших ознаках проблем, що назрівають.

Вам слід упорядкувати електронну розсилку із завданнями (зустрічами, нарадами) на сьогодні. Співробітники виконують поставлені на день завдання, відзначають зроблені, позначають коментарями не зроблені та чекають на ваші вказівки щодо доопрацювання або нових завдань. Маючи чіткий розпорядок дня, колектив буде спрямовано виконувати поставлені завдання. А виразно сформульоване завдання скоротить час пошуку можливостей його виконання.

Визначте час для «п'ятихвилинок» в колективі, забезпечивши їм при цьому дозвілля, яке не потребує перебувати в онлайн-режимі. Настільний футбол, теніс, спортзал – будь-які види діяльності, за яких руки ваших співробітників будуть зайняті чимось, крім гаджетів.

‍